Нейродерміт - причини, симптоми, фото, лікування | Алергія

Нейродерміт - рецидивуюче захворювання шкіри, причиною розвитку якого в основному є генетична схильність до алергії. Нервово-алергічна природа хвороби доведена фахівцями. Нейродерміт не відноситься до інфекцій, хоча характеризується виникненням на шкірі різного роду висипань, локалізація яких залежить від форми захворювання і від віку людини. Причини нейродерміту Основними причинами нейродерміту встановлені: Генетична схильність до алергії Спадковість Стресові і депресивні навантаження Вплив негативних факторів зовнішнього середовища Порушення обмінних процесів в організмі Висока реактивність шкіри Наявність атопічного дерматиту або екземи в дитячому віці Напруга фізичний і розумовий Порушення режиму праці та відпочинку Нехтування дотриманням правил особистої гігієни Нейродерміт: симптоми, фото Фахівці відзначають зменшення симптомів нейродерміту з віком. Якщо в дитячому віці нейродерміт протікає з частими і тривалими за часом періодами, то в період статевого дозрівання хвороба слабшає, в дорослому стані може зникнути зовсім. Форми перебігу захворювання Нейродермит характеризується, в першу чергу, появою нестерпного свербіння шкіри, почервонінням і наявністю висипань. Висипання на шкірі при нейродерміті являють собою папули з рідким вмістом. При розчісуванні шкіра над папулами пошкоджується, і тут недалеко до приєднання інфекції, що загрожує ускладненнями. У клініці розрізняють три форми перебігу захворювання. Дифузний нейродерміт Розвивається в дитячому віці, особливо у дітей з дитячої екземою. Сверблячка при нейродерміті первинний, але висипання локалізуються на всій поверхні тіла хворої дитини. Елементи шкірних висипань часто зливаються, залучаючи до болісний процес тулуб, волосяну частину голови, верхні і нижні кінцівки, область мошонки у хлопчиків. На шкірі з'являються блискучі вузлики, мокнуть відзначається як реакція на розчісування. Далі шкіра стає сухою, грубою, відзначається її лущення. В шкірних складках утворюються тріщини, їх потовщення (ліхенізація), шкіра має виражений рельєф. Однак ця форма нейродерміту може розвинутися не тільки в дитячому, але і в дорослому стані людини. Симптоми, фото нейродерміту представлено у дитини. Еритема, ліхенізація спостерігаються у підлітків і дорослих внаслідок розтирання і расчесованія. Для нейродерміту характерно розвиток у людини невротичних розладів, погіршення загального стану і роботи нервової системи. Часто розвивається безсоння, лабільність, збудливість, швидка стомлюваність, порушуються процеси потовиділення і терморегуляції. Уражена шкіра інтенсивно свербить, людина не може себе контролювати і розчісує уражені місця. Особливо виражений свербіж шкіри вночі. Цією формою захворювання страждають в основному дорослі люди, частіше чоловіки. Симптоми залишаються типовими для нейродерміту. Сильний свербіж, висипання у вигляді блискучих вузликів, але локалізація процесу дещо змінюється. Більшою мірою уражаються шия по задній поверхні, підколінні і ліктьові згини, внутрішня поверхня стегон, область мошонки, гомілок. Елементи висипань знаходять овальну форму, папули при розчісуванні можуть розкриватися, шкіра після цього набуває червонуватого забарвлення, не виключена її пігментація. Гіпертрофічний нейродерміт Гіпертрофічний нейродерміт є гігантською або суцільну ліхенізація на внутрішній поверхні стегон. Це потовщення робить шкіру грубою. Елементи висипу незначно піднімаються над поверхнею шкіри зважаючи набряклості вогнища. Лікування нейродерміту Одним із головних завдань і цілей лікування є виявлення і усунення причинного фактора: алергену, регулювання роботи наднирників, поліпшення стану імунної системи людини. Це - нелегке завдання, без допомоги грамотного лікаря з нею людині не впоратися. Хворому нейродермітом призначається медикаментозна терапія, місцеве зовнішнє застосування мазевих препаратів, не виключаються методи народної медицини, фізіотерапії та допомоги психолога. Медикаментозна терапія включає застосування антигістамінних засобів Кларитину, тавегіл, фенкарол, Цемітідіна, супрастин та інших препаратів. Обов'язково призначаються засоби, що впливають на центральну нервову систему - транквілізатори (седуксен, еленіум, оксілідін), вітаміни групи А, В, РР і С, гангліоблокатори (гексаметоній, аміназин). У складних випадках хвороби застосовуються гормональні лікарські засоби (гідрокортизон) у вигляді ін'єкцій, таблеток, мазей. Мазі містять не тільки гормони, а й поліненасичені амінокислоти, що сприяють відновленню структури шкіри (тридерм, цинкова паста). У важких ситуаціях призначається плазмаферез для очищення крові від токсинів. Фізіотерапевтичні процедури можуть включати в себе безліч факторів: застосування сірководневих, радонових ванн, кріотерапію, опромінення ультрафіолетом. Ослаблення свербіння сприяє застосування ванн з відварами ромашки, полину. Після прийняття водних процедур хворому нейродермитом рекомендується змащувати шкіру борним вазеліном. При приєднанні вторинної інфекції призначають антибіотики (амоксиклав, цефтриаксон). Комплексне лікування нейродерміту бажано прийняти в умовах спеціалізованих клінік. Санаторно курортне лікування показано в стадії ремісії захворювання. Дієта при нейродерміті Дієта грає велику роль, хоча не позбавляє людину повністю від хвороби. З раціону виключаються яйця курячі, шоколад, незбиране молоко, цитрусові, гострі, смажені, солоні страви. Корисно вживання в їжу висівок, що сприяє детоксикації організму. Отже, нейродерміт є досить поширеним захворюванням, основною причиною якого є генетична схильність до алергії. У ранньому віці зустрічається дифузна форма нейродерміту. З віком нейродерміт переходить в обмежену форму або симптоми можуть повністю зникнути. Лікування нейродерміту має бути комплексним, включати різні фактори впливу і враховувати індивідуальні особливості людини.